Бюджет_2019_рік.doc (111104)

  ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА ІНВАЛІДАМ З ДИТИНСТВА ТА ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ

         Право на державну соціальну допомогу мають інваліди з дитинства І , ІІ  і ІІІ групи, а також діти-інваліди  віком до 18 років. Якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв”язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства, ці виплати призначаються одночасно.

         Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам призначається в таких розмірах:

-         інвалідам з дитинства І групи – 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність;

-         інвалідам з дитинства ІІ групи – 80 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність;

-         інвалідам з дитинства ІІІ групи – 60 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність;

-         на дітей-інвалідів  віком до 16 років – 70  відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність.

Державна соціальна допомога призначається на кожного інваліда з дитинства чи дитини-інваліда.

              Документи, необхідні для призначення допомоги:

1)    заява за встановленою формою;

2)    паспорт особи яка подає заяву;

3)    копія свідоцтва  про народження дитини-інваліда;

4)    довідка про місце проживання інваліда з дитинства або дитини-інваліда чи копія паспорта інваліда з дитинства з відомостями про постійне місце проживання;

5)    довідка про місце проживання батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника який подав заяву, чи копія паспорта з  відомостями про постійне місце проживання;

6)    витяг з акту огляду інваліда з дитинства або медичний висновок про визнання дитини інвалідом.

Державна соціальна допомога призначається з дня звернення за її призначенням. Вказана

допомога призначається на весь період інвалідності, встановленої органами медико-соціальної експертизи.

         До державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства І групи призначається надбавка на догляд за ними в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність. Одиноким інвалідам дитинства ІІ і ІІІ груп, які за висновком МСЕК потребують постійного стороннього догляду призначається надбавка на догляд у розмірі 15 відсотків прожиткового мінімуму для осіб що втратили працездатність. До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам до 18 років може призначатися надбавка на догляд за ними. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом до 18 років призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом. Одинокій матері надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від факту роботи.

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА  ДОПОМОГА ОСОБАМ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРАВА НА ПЕНСІЮ ТА ІНВАЛІДАМ

Державна соціальна допомога згідно з  цим Законом  призначається особі, яка:

1) досягла віку (чоловік - 63 років, жінка – 58 років) та не має     права на пенсію відповідно до чинного законодавства або визнана інвалідом у встановленому порядку;

2) не одержує пенсію або соціальні виплати, що призначаються для відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров”я на виробництві, передбачені Законом України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”;

3) є малозабезпеченою особою.

         Розмір державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію та інвалідам встановлюється виходячи з розміру прожиткового                мінімуму для осіб, що втратили працездатність:

         Інвалідам І групи, жінкам, яким присвоєно звання “Мати-героїня” – 100%

         Інвалідам ІІ групи  - 80%

         Інвалідам ІІІ групи – 60%

         Священнослужителям – 50%

         Особам, які досягли віку (чоловіки 63 років, жінки 58 років) – 30%

Державна соціальна допомога на догляд призначається в управління з питань праці  і соціального захисту населення :

- одиноким малозабезпеченим особам, які за висновком лікарсько-консультативної комісії потребують постійного стороннього догляду і одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності (крім інвалідів І групи);

- малозабезпеченим інвалідам І групи, які одержують пенсію за віком або за вислугу років чи по інвалідності.

Державна соціальна допомога не призначається:

1) особам, які одержують соціальні пенсії або надбавки до пенсії на догляд відповідно до законодавства, що діяло раніше;

2) інвалідам, яким призначено відшкодування витрат на догляд відповідно до Закону України “Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.

         Державна соціальна допомога на догляд встановлюється у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб,  що втратили працездатність .

         Державна соціальна допомога на догляд, призначена особам, згідно цього Закону виплачується незалежно від одержуваних ними інших видів допомоги, стипендій, аліментів або інших доходів.

         Особам, які перебувають  на повному державному утриманні  у відповідній установі (закладі) виплачується 20% призначеного розміру державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам.

         У разі смерті одержувача соціальної допомоги  особам, які здійснили його поховання, виплачуєтьсяя допомога на поховання в розмірі двомісячної суми державної соціальної допомоги особам, які не мають право на пенсію, та інвалідам, встановленому на день смерті одержувача ціїє допомоги.

ДЕРЖАВНА СОЦІАЛЬНА ДОПОМОГА МАЛОЗАБЕЗПЕЧЕНИМ СІМ”ЯМ

         Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім’ям – щомісячна допомога  яка надається малозабезпеченим сім’ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім’ї.

         Сім’я – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Права члена сім’ї має одинока особа.

         Малозабезпечена сім’я – це сім’я, яка з поважних або незалежних від неї причин    має середньомісячний сукупний дохід нижчий від прожиткового мінімуму сім’ї.        

Прожитковий мінімум для сім’ї – визначена для кожної сім’ї, залежно від її складу сума прожиткових мінімумів, розрахованих та затверджених відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які відносяться до основних соціальних і демографічних груп населення.

Середньомісячний сукупний доход сім’ї – обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім’ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

До складу сім’ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені та підопічні діти цих осіб, у тому числі діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV  рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах до досягнення 23 років і не мають власних сімей, неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства І та ІІ групи або інвалідами І групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв’язку з  відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом І групи і здійснює догляд за ним. До складу сім’ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні.

         Розмір державної соціальної допомоги

         Розмір державної соціальної допомоги  визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім’ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім’ї.

         Державна соціальна допомога призначається на шість місяців.        

Випадки обмеження права на державну соціальну допомогу.

         У наданні державної соціальної допомоги  може бути відмовлено, а виплата призначеної допомоги може бути припинена у випадках, коли:

-         працездатні члени малозабезпеченої сім’ї не працюють, не служать, не вчаться за денною формою навчання у вищих навчальних закладах І-ІV  рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах протягом трьох місяців, що передують місяцю звернення  за призначенням державної соціальної допомоги (крім осіб, які в установленому порядку визнані безробітними та за інформацією центрів зайнятості не порушують законодавство про зайнятість щодо сприяння своєму працевлаштуванню;  осіб, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми які за висновком лікарської  консультативної комісії потребують догляду, але не більше, ніж до досягнення ними шестирічного віку; осіб, які доглядають за інвалідами І групи або дітьми-інвалідами віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-ти річного віку);

- з’ясовано, що малозабезпечена сім’я має додаткові джерела для існування, а також хто-небудь з її складу протягом 12 місяців перед зверненням за наданням державної соціальної допомоги здійснив покупку або оплатив послугу на суму, яка на час звернення перевищує 10-ти кратну величину прожиткового мінімуму для сім’ї;

-  у власності чи володінні малозабезпеченої сім’ї є земельна ділянка площею понад 0,60 га або друга квартира (будинок) за умови, що загальна площа житла перевищує 21 кв.м. на одного члена сім’ї та додатково 10,5 кв.м. на сім’ю, чи більше одного автомобіля, транспортного засобу (механізму);

-  сім’єю навмисно подано недостовірні відомості чи приховано відомості, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на державну соціальну допомогу та на визначення її розміру.

Призначена державна соціальна допомога може бути зменшена до 50% її розміру у разі невикористання сім’єю можливостей знаходження додаткових джерел для існування. У разі повторного подання інформації про відсутність  доходів у працездатних осіб, які включені до складу сім’ї, а також якщо середньомісячний розмір доходів залишається меншим ніж розмір мінімальної заробітної плати, розмір соціальної допомоги поступово зменшується при кожному наступному зверненні за її призначенням відповідно на 20, 20 і 10 відсотків.

  Документи, необхідні для призначення допомоги:

        -    документ, що посвідчує особу (оригінал);

        -    заява встановленого зразка;     

        -     довідка про склад сім’ї;

        -     копія свідоцтва про народження дитини і оригінал;

        -     декларація про доходи та майно (заповнюється на підставі довідок про доходи кожного члена сім’ї);

        -      акт обстеження з сільської ради (у разі потреби);

        -      рахунок в банку.

Допомога на дітей , які перебувають під опікою чи піклуванням

       Призначається опікунам чи піклувальникам дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування.

       Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

       Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки з навчального закладу про те, що дитина в цей час не перебувала на повному державному утриманні.

       Допомога виплачується як різниця між двома  прожитковими мінімумами для дитини відповідного віку та середньомісячним розміром призначених пенсій, аліментів, стипендій, державної допомоги за попередні шість календарних місяців.

      Документи, необхідні для призначення допомоги:

        -    документ, що посвідчує особу (оригінал);

        -    заява встановленого зразка;     

        -     рішення про встановлення опіки чи піклування;

        -     рішення про надання дитині статусу дитини-сироти;

        -     довідка про склад сім’ї;

        -     довідка, що дитина на утримання опікуна;

        -     копія свідоцтва про народження дитини і оригінал;

        -     довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун (за попередні 6 місяців перед місяцем звернення);

        -     довідка з місця навчання (якщо підопічний навчається);

        -     довідка про стипендію (якщо є за попередні 6 місяців перед місяцем звернення);

        -     рахунок  в банку.

Допомога на дітей , які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається на шість місяців, з місяця в якому була подана заява, виплачується щомісяця до досягнення дитиною 18-річного віку включно.

            Виплата допомоги припиняється в разі працевлаштування або взяття шлюбу дитиною до досягнення нею 18-річного віку.

ДОПОМОГА НА ДІТЕЙ ОДИНОКИМ

МАТЕРЯМ

Право на допомогу мають одинокі матері, одинокі усиновителі (які не перебувають у шлюбі), якщо у свідоцтві про народження дитини відсутній запис про батька (матір) або запис про батька (матір) проведено в установленому порядку державним органом реєстрації актів цивільного стану за вказівкою матері (батька) дитини, вдови та вдівці з дітьми, ,мати (батько) дітей у разі смерті одного з батьків, шлюб між якими було розірвано до дня смерті, які не одержують на них пенсію в разі втрати годувальника.

Допомога на дітей одиноким матерям не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні.

Жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебувала і не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з яким вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, право на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям не має.

Допомога на дітей надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та середньомісячним сукупним доходом сім ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 10 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Допомога одиноким матерям призначається на дітей до 18 років та до 23 років, якщо дитина навчається за денною формою навчання.

Документи, необхідні для призначення допомоги:

-   заява (паспорт, ідентифікаційний номер, ощадкнижка);

-   копія свідоцтва про народження дитини,

-    довідка про проживання дитини з матір'ю за місцем проживання сім'ї;

-    довідка державного органу реєстрації актів цивільного стану про
     підстави внесення до книги реєстрації народжень відомостей про батька дитини;

-    довідка з місця навчання;

-    рахунок в банку.

ДОПОМОГА У ЗВ'ЯЗКУ З ВАГІТНІСТЮ

ТА ПОЛОГАМИ

Право на державну допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами мають вагітні жінки, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Документи необхідні для призначення допомоги:

-    документ, що посвідчує особу (оригінал);

-    заява встановленого зразка;    

-    довідка про склад сім’ї;

-    довідка з лікувального закладу;

-    довідка з місця навчання (про період навчання і про неодержання стипендії);

-    довідка з центру зайнятості;

 -   виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-                              

     підприємців (копія і оригінал);

-    довідка з Пенсійного фонду про те, що жінка – суб’єкт підприємницької    

     діяльності не сплачує страхові внески;

-    довідка з податкової про те, що жінка – суб’єкт підприємницької діяльності

     не сплачує страхові внески;

-    копія трудової книжки і оригінал;

-    рахунок в банку

Допомога призначається:

1)  якщо звернення за нею надійшло не пізніше, ніж через дванадцять місяців з дня закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами і виплачується за весь період відпустки, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 ( у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів.

2)    особам, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження,   допомога   призначається   за   період   з   дня   усиновлення   чи встановлення опіки і до закінчення 56 календарних днів.

Жінка, яка продовжує навчання, має право на виплату стипендії або допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами за її вибором.